в означеннях
Тлумачення, значення слова «обожнювати»:

ОБО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Надавати кому-, чому-небудь рис, властивостей надприродної сили. Обожнювати явища природи.

2. перен. Дуже поважати, любити кого-небудь; надмірно захоплюватися кимсь. Панянка, що її Костенко обожнює особливо за її інститутську невинність, через тиждень після вінчання починає потайний роман з офіцером артилерії (Іван Франко, XVI, 1955, 123); Батьки обожнювали свого сина. Варто йому було тільки на щось натякнути, як воно вже було до послуг Кесаря (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 25);
//  З благоговінням ставитися до чого-небудь; свято шанувати щось. Любив і вмів [чоловік] зодягатися, дотримувався правил чемності.. і непомірно шанував, просто обожнював своє звання інженера-металурга (Іван Ле, В снопі.., 1960, 87); Введення Пушкіним у поетичний стиль слів і словосполучень із просторічного мовного потоку.. викликало бурю невдоволення і протесту в колах, які обожнювали «вишуканий стиль» (Шамота, Талант і народ, 1958, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 549.

Коментарі (0)