в означеннях
Тлумачення, значення слова «обозний»:

ОБО́ЗНИЙ, а, е, військ.

1. Належний до обозу (у 2 знач.). Празвали мене у солдати, в кінний запас. Був я уже в літах, годував обозних коней (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 9); Ярім цих 40 тис, в армії [польській] було кілька тисяч озброєних і здатних до бойових дій обозних слуг (Історія УРСР, I, 1959, 231);
//  Який служить в обозі. — Готуйсь! — почулася команда обозного офіцера (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 22);
//  у знач. ім. обозний, ного, чол. Той, хто служить в обозі. Чи міг думати тоді оцей Оленчук, трясучись непомітним обозним у відступаючім війську, що мине рік і стане він уже провідником для залізних регулярних частин..? (Олесь Гончар, II, 1959, 415).

2. у знач. ім. обозний, ного, чол. Виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII —XVIII ст. Генеральний обозний послався віддавати накази, і за півгодини на краю вузького шляху.. лаштувалась уже грізна батава (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 34); Він посідав значну та високу посаду полкового обозного лейстрових козаків (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 549.

Коментарі (0)