в означеннях
Тлумачення, значення слова «обозник»:

ОБО́ЗНИК, а, чол.

1. розм. Солдат, який служить в обозі (у 2 знач.). — Військо виїхало з села на облаву. Самі обозники залишалися (Михайло Стельмах, II, 1962, 182); І кожен в нас спеціаліст, І всякий шану має, Чи він обозник, Чи танкіст, Чи чоботи латас (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 34).

2. перен. Той, хто відстає, тягнеться позаду інших. У великій битві за врожай не повинно бути.. обозників (Радянська Україна, 12.VI 1963, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 549.

Коментарі (0)