в означеннях
Тлумачення, значення слова «обпікати»:

ОБПІКАТИ, аю, аєш, недок., ОБПЕКТИ, очу, очеш; мин. ч. обпік, обпекла, ло; док., перех.

1. Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати шкірні покриви, слизові оболонки. Воші бігли слідом, за вогнем, проривалися крізь полум'я, обсмалюючи волосся, вії, обпікаючи шкіру (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 133); Андрій, обпікаючи язика, ковтнув гарячого чаю (Натан Рибак, Опов., 1949, 143); Здалося, ганячим приском обсипало дитину, обпекло варом (Степан Васильченко, II, 1959, 8);
//  Викликати больові відчуття і пошкодження чим-небудь їдким, пекучим. Клятий напій обпікає юнакові горло, він закашлюється (Олексій Полторацький, Повісті,.., 1960, 377);  * Образно. Гарячі сльози, як вогонь, бризнули на гриву, обпікаючи коня (Яків Качура, II, 1958, 466); Хлопця обпікали ледь зизуваті очі, вся її похмура, оковита, хмільна краса (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 448);
//  Перегріваючи, пошкоджувати поверхню рослини.

2. Викликати відчуття і ушкодження, подібні до тих, які виникають від опіку (про дію вітру, морозу, сонця і т. ін.). Палючий вітер обпікав лице (Микола Олійник, Леся, 1960, 217); На зміну хуртовині вдарив такий лютий мороз, що він обпікав нам губи (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 24); Холодна, як лід, джерельна вода обпекла їм ноги і пройшла по всьому тілові неприємною сверблячкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227).

3. перен. Раптово і сильно діяти на кого-небудь, змушуючи зазнавати якогось гострого відчуття; вражати, приголомшувати. Неспокійні думки, як гарячі жарини, обпікали мозок, тривожили серце (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 196); Він хотів був щось сказати, .. та враз забачив серед людських голів сиву голову своєї глухої хазяйки. Це його одразу розхолодило. І обпекло (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 138).
Обпікати (обпекти) поглядом (очима, зором і т. ін.) кого — пильно дивитися на кого-небудь, виражаючи своє ставлення до нього. Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 309); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 556.

Коментарі (1)