ОБПЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ОБПЛЕСТИ, сту, етеш; мин. ч. обплів, обплела, ло; док., перех.
1. Сплітаючи
щось, покривати, оточувати цим кого-, що-небудь
кругом, з усіх боків. Ящики перед завантаженням
обплітали свіжовирубаними гілками вільхи (Колгоспник України,
7, 1957, 25); Тебе засудили на муки, Терновим вінком
обплели (Павло Грабовський, I, 1959, 529); Не слухалася мушка, — ой!
— Схопив її павук отой. — Схопив, обплів з усіх кінців —
Й немає більше мушки: з'їв (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960,
33);
// Переплітаючись, обвивати, покривати собою
що-небудь. Товсті чорні коси тричі обплітали її голову
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 76); — Було тихо, пахло живицею
і жасмином, що густо обплів знизу стіни [альтанки]
(Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 34); За руки ми взялись,
і тихе павутиння обличчя обпліта на кожнім кроці нам
(Володимир Сосюра, I, 1957, 202); * Образно. Формули були байдужі
до всього. В них не пульсували гарячі струми
пристрастей, вони обплітали гарячу, терпеливу людську думку
холодним мереживом своєї непогрішимості (Павло Загребельний,
Спека, 1961, 201);
// спец. Покривати обплетенням.
2. перен., розм. Обплутувати, обкручувати (хитрощами, вивертами, брехнею); обдурювати. Він обплітав її різними вигадками: вони тікатимуть кудись у гори, він навчить її мови (Олесь Досвітній, Гюлле, 1964, 56); Він дозволив себе обплести павутиною лицемірства і зради (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 60).
3. Обгороджувати, переплітаючи що-небудь. Полагодив [Чіпка] хату, — давай.. новою лісою [садибу] обплітати, дощані ворота майструвати (Панас Мирний, II, 1954, 247); Людей зовсім не лишилось — самі німці. Вони зробили собі з нашого села фортецю. Обплели всі яри дротом (Юрій Яновський, I, 1958, 308).