в означеннях
Тлумачення, значення слова «обплітати»:

ОБПЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ОБПЛЕСТИ, сту, етеш; мин. ч. обплів, обплела, ло; док., перех.

1. Сплітаючи щось, покривати, оточувати цим кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Ящики перед завантаженням обплітали свіжовирубаними гілками вільхи (Колгоспник України, 7, 1957, 25); Тебе засудили на муки, Терновим вінком обплели (Павло Грабовський, I, 1959, 529); Не слухалася мушка, — ой! — Схопив її павук отой. — Схопив, обплів з усіх кінців — Й немає більше мушки: з'їв (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 33);
//  Переплітаючись, обвивати, покривати собою що-небудь. Товсті чорні коси тричі обплітали її голову (Нечуй-Левицький, I, 1956, 76); — Було тихо, пахло живицею і жасмином, що густо обплів знизу стіни [альтанки] (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 34); За руки ми взялись, і тихе павутиння обличчя обпліта на кожнім кроці нам (Володимир Сосюра, I, 1957, 202);  * Образно. Формули були байдужі до всього. В них не пульсували гарячі струми пристрастей, вони обплітали гарячу, терпеливу людську думку холодним мереживом своєї непогрішимості (Павло Загребельний, Спека, 1961, 201);
//  спец. Покривати обплетенням.

2. перен., розм. Обплутувати, обкручувати (хитрощами, вивертами, брехнею); обдурювати. Він обплітав її різними вигадками: вони тікатимуть кудись у гори, він навчить її мови (Олесь Досвітній, Гюлле, 1964, 56); Він дозволив себе обплести павутиною лицемірства і зради (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 60).

3. Обгороджувати, переплітаючи що-небудь. Полагодив [Чіпка] хату, — давай.. новою лісою [садибу] обплітати, дощані ворота майструвати (Панас Мирний, II, 1954, 247); Людей зовсім не лишилось — самі німці. Вони зробили собі з нашого села фортецю. Обплели всі яри дротом (Юрій Яновський, I, 1958, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 557.

Коментарі (0)