Словник української мови

ОБПЛИВАТИ 1, аю, аєш, недок., ОБПЛИВТИ і ОБПЛИСТИ, иву, ивеш; мин. ч. обплив, обпливла, ло; док., перех.

1. Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху. Шлюпка, що стояла під лівим бортом, спішно обпливала пароплав (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 209); Коли він обплив корму, чоловік підняв руку і.. кинув полтиник у воду (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 14).

2. Плавати навколо чого-небудь. Обпливти острів.

ОБПЛИВАТИ 2, аю, недок., ОБПЛИВТИ, ве; мин. ч. обплив, обпливла, ло; док. Танути зверху, покриваючись по боках струминками розталої, а потім застиглої речовини. У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 37).