в означеннях
Тлумачення, значення слова «обпиратися»:

ОБПИРАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., ОБПЕРТИСЯ і ОБІПЕРТИСЯ, обіпруся, обіпрешся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. Москалі мовчки, посхилявши голови і обпираючись на свої патериці, ішли, важко дишучи (Панас Мирний, I, 1954, 261); Вона повертається до свого столу й обпирається руками на спинку високого дубового стільця (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 160); Обперся [співак] плечима об стіну, забрав на свій жакет усе вапно (Лесь Мартович, Тв., 1954, 283); Спочинь! На заступ вірний обіпрись І слухай, і дивись, і не дивуйся (Максим Рильський, I, 1960, 265);  * Образно. Місяць вийшов, обіперся об стару гіллясту грушу (Леонід Первомайський, II, 1958, 49);
//  чим. Використовувати що-небудь як опору; упиратися. Три словаки, сіли на човни. Два обпирались об дно палицями, третій трубив у мідну трубу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 416); Вона відкрила очі і побачила, що поранений підвівся і, обпершись руками об лаву, озирається навколо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 387); Теодосій обіперся обома ногами і рвонув до себе кільце (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 246).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 556.

Коментарі (0)

ОБПИРАТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., ОБІПРАТИСЯ, обперуся, обперешся, док., розм. Прати собі все необхідне. Рідко яка з жінок або дівок користувалася вільним часом, щоб обіпратися, облататися (Любов Яновська, I, 1959, 259).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 556.

Коментарі (0)