в означеннях
Тлумачення, значення слова «обрахунок»:

ОБРАХУ́НОК, яку, чол., рідко.

1. Дія за значенням обрахувати, обраховувати. Праця над обрахунком протяглася до другої години (Іван Франко, VIII, 1952, 380); Тут пан.. занурився в складні господарські обрахунки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 27); Всі обрахунки, які з такою ретельністю вів перед тим, вмить вилетіли з Кемперової голови (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 359); І несолодко було там робітникам. Важка, виснажлива праця, на кожному кроці штрафи, обрахунки, розбій (Радянська Україна, 27.VI 1957, 1);
//  Викладки, одержані в результаті підрахування якихось даних; розрахунок. Моя остання піч... Коли ж у спію я передати їм пориви всі свої, і обрахунки всі, свою крилату мрію про міжпланетний рейс в надзоряні краї? (Микола Терещенко, Серце.., 1962, 13); Давид ходив по двору.., про себе щось розраховуючи. Збоку б хтось глянув — інженер то ходить, що йому треба обрахунок на ремонт скласти (Андрій Головко, II, 1957, 17);
//  рідко. Те саме, що облік. Зміни ці ще не піддаються обрахунку (Кллан, II, 1958, 179); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Юрій Смолич, V, 1959, 29).

2. Дія за значенням обрахуватися, обраховуватися 2; розрахунок. Мати відказала [купити ноти], вимовляючись що «скоро спродасть овочів з саду, ..то по обрахунку, може, купить» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 320). В обрахунку — не мати боргів, заборгованості; розрахуватися. [Антей:] Я навчаю їх малої втіхи перебирати струпи доладненько.., вони ж мені дають.. грошей, і так ми в обрахунку (Леся Українка, III, 1952, 416).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 563.

Коментарі (0)