ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до образливий. — Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, — зимно відмовив Гордій (Борис Грінченко, II, 1963, 51).
ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до образливий. — Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, — зимно відмовив Гордій (Борис Грінченко, II, 1963, 51).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 561.