ОБРА́ЗЛИВО. Присл. до образливий 1. Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 5); — Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, — образливо одказала Марина (Панас Мирний, III, 1954, 177); Нічого не відповів наймит, тільки на душі стало гірко й образливо (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).