О́БРАЗНО. Присл. до образний. Я собі образно уявляю кличну форму, як простягнені до когось руки в більш чи менш підкресленому жесті (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 12); Слово Горького звучало зі сторінок більшовицького журналу, образно й популярно роз'яснювало ідеї партії, закликало до революційної боротьби (Радянське літературознавство, 12, 1958, 13); Він розповідав про роботи на окремих ділянках тунелю, іноді образно порівнював досягнення й відставання окремих технічних груп (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 179).