в означеннях
Тлумачення, значення слова «образотворчий»:

ОБРАЗОТВО́РЧИЙ, а, е. Який формує, створює образи (див. образ 1 2). Ім'я Олександра Довженка називається з величезною повагою як режисера-вчителя, що збагатив образотворчі засоби кіномистецтва (Вітчизна, 2, 1965, 181); Я різнокольорових качалочок утворюють складні декоративні і навіть образотворчі компояцції (Українське народне художнє вишивання, 1958, 69).
Образотворче мистецтво — мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі (живопис, графіка, скульптура і т. ін.). Українське образотворче мистецтво розквітло й зміцніло під живлющими проміннями ідей російських передвижників (Максим Рильський, III, 1959, 23); На широкій виставці образотворчого мистецтва буде представлено 400 творів живопису, 600 графічних робіт, 200 скульптур та 3000 робіт майстрів народної творчості і прикладного мистецтва (Радянська Україна, 12.XII 1960, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 561.

Коментарі (0)