в означеннях
Тлумачення, значення слова «обрій»:

О́БРІЙ, ю, чол.

1. Лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Борис Грінченко, II, 1963, 431); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1960, 90); — З-за морського обрію краєчком виглянуло сонце (Микола Трублаїні, I, 1955, 141);
//  Прилегла до землі частина небесного простору; небосхил. Семен сидів і без думки дивився на зоряний обрій, що світився межи деревами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); Щовечора на обрії спалахували далекі, ледве помітні «лампади», розвішані літаками (Олесь Гончар, IV, 1960, 47).

2. Простір, який постає перед очима на відкритій місцевості; видноколо. Видимість ясна навколо, обрій розширивсь на всі сторони світу далеко-далеко (Олександр Довженко, II, 1959, 79); Випав сніг — і все навколо повеселішало. Обрії поширшали, зробилися лункішими (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 400);  * Образно. Коли б ми обрії широкі Життя нового обняли І з пущ, з ярів людські потоки На гори, вгору повели (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 205).

3. перен. Коло знань, ідей, інтересів. [Коваленко:] Ні, товариші, справжній борець за соціалізм мусить ширший обрій мати (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 483); Обрій його часто обмежується речами, які він безпосередньо бачить (Василь Еллан, II, 1958, 97); І я відчув, що багатьом з людей Не вистачає обріїв, ідей, Щоби життя заповнити до дна (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 50).

4. перев. мн., перен. Коло, сфера дій, можливостей, перспектив. Почуття священної дружби й братерства окрилює нас, підносить на нову творчу височінь, широченні обрії перед нами розкриває (Павло Тичина, III, 1957, 455); Важкий тернистий шлях пройшов словацький народ, поки, нарешті, відкрились перед ним ясні обрії нового життя (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 568.

Коментарі (0)