в означеннях
Тлумачення, значення слова «обріз»:

ОБРІЗ 1, у, чол.

1. Місце, по якому обрізуоться або обрізано що-небудь. При правильному різанні і доброму стані ножиць лінія обрізу на деталі повинна бути гладенькою і без задирок (Практикум з машинознавства, 1957, 51); Намічено підвищити якість розливання сталі, ретельно контролювати обрізи (Робітнича газета, 6.I 1965, 1).

2. буд. Виступ стіни по горизонталі. В її руках спритно мелькає кельма, цегла одна за одною лягає по обрізу стіни (Вечірній Київ, 6.XII 1957, 1).

3. Обрізаний край; крайка, ребро (книжки, картону і т. ін.). Обріз фотографії.
В обріз — ледве вистачає. — Людей не вистачає, тракторів мало, насіння в обріз, корму скотині чортма (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 105); — Грошей в обріз. Вся надія на буряки (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 456).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 567.

Коментарі (0)

ОБРІЗ 2, а, чол. Гвинтівка з укороченим стволом і прикладом. Ілько згарячу пальнув із обріза — сам не знав, чи туди, чи вгору (Андрій Головко, II, 1957, 178); По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 17).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 567.

Коментарі (0)