в означеннях
Тлумачення, значення слова «оброк»:

ОБРО́К, у, чол., іст. Податок грошима чи натурою, який стягували поміщики з кріпаків замість панщини; чинні. Він [селянин] віддавав феодалу зерно, курей, гусей, яйця, рибу, а також усякі домашні вироби, пряжу, полотно. Такі внески називались оброком (Історія середніх віків, 1955, 29); Аж ось вийшов рішенець: Несіть панові ралець, Що без чиншу та оброків Ви владали стільки років Тим, що панове було... (Іван Манжура, Тв., 1955, 150); — А я — як не заплатить оброку вчасно, то штрафую втроє більше (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 147).
Відпускати на оброк кого — дозволяти кріпакам сплачувати гроші або віддавати продукти натурального господарства замість того, щоб відробляти панщину. Рабів [у південних штатах] відпускали і на оброк, і вони тоді працювали на будівництві залізниць, ..причому більша частина їх заробітної плати пересилалася їх хазяям (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 179); Іти на оброк; Зоставатися на оброці — сплачувати поміщикові гроші або віддавати продукти натурального господарства замість того, щоб відробляти панщину. Талановиті музиканти, які вчилися в Італії, вміли віртуозно виконувати геніальні витвори Бетховена, Моцарта, Баха, Шопена, Берліоза, змушені були йти на оброк, ставати вуличними музикантами (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 21); Хто йшов на викуп. Хто зоставався на оброці (Панас Мирний, IV, 1955, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 570.

Коментарі (0)