ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Радянська Україна, 12.IX 1958, 3).
ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Радянська Україна, 12.IX 1958, 3).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 573.