О́БРУ́С, а, чол., діал. Скатерть. Біліють обруси стягою, Гра скло веселкою на них, Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 40); Стіл накритий білим обрусом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 220).
О́БРУ́С, а, чол., діал. Скатерть. Біліють обруси стягою, Гра скло веселкою на них, Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 40); Стіл накритий білим обрусом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 220).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 572.