в означеннях
Тлумачення, значення слова «обридати»:

ОБРИДАТИ, аю, аєш, недок., ОБРИДНУТИ, ну, неш, док. Ставати неприємним, нудним під одноманітності, повторення і т. ін.; набридати. Марусі ставало нудно.. І навіть гори, теплими синіми хвилями купані, обридали (Гнат Хоткевич, II, 1966, 58); Вис вітер, довго виє, навіть слухать обрида (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 71); Всякому обридне два місяці з хворою возитися (Любов Яновська, I, 1959, 55);
//  Ставати противним, осоружним. Вона обридла йому гірше печеної редьки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); [Лина:] Обрид він чоловік] мені. Лучче б був гнив собі у криміналі (Іван Франко, IX, 1952, 130);
//  безос. Очам видно, та ногам обридло (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 199); Плив-плив [Еней], що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (Іван Котляревський, I, 1952, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 565.

Коментарі (0)