ОБШЛА́Г, а, чол. Одворот на кінці рукава. Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 37); Кліфтон пришивав ґудзики до обшлагів френча (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 159).
ОБШЛА́Г, а, чол. Одворот на кінці рукава. Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 37); Кліфтон пришивав ґудзики до обшлагів френча (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 607.