Словник української мови

ОБШМОРГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШМОРГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, нагони і т. ін. — Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листків або обламують на початку росту весною (Хлібороб України, 2, 1966, 33);
//  Обривати, обсмикувати і т. ін.