ОБШУ́ГАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обшугати. Тисячі тих, кому випало гибіти у відкритім степу, з заздрістю поглядали на далекі, обшугані вітрами присиваські села: там було людське тепло, там можна було б обігрітись (Олесь Гончар, II, 1959, 420).