ОБСКУ́БУВАТИСЯ, ується і ОБСКУБА́ТИСЯ, ається, недок., ОБСКУ́БТИСЯ, беться; мин. ч. обскубся, лася, лося; док. Розправляти, чистити дзьобом пір'я (про птахів). От всі голуби їдять пшеницю, а один сидить під грушею сам собі, надувся та обскубується (Українські народні казки, 1951, 238); Наближення негоди птахи зустрічають сильним криком, вони не співають і низько кружляють над землею; а коли сідають, весь час обскубуються (Наука і життя, 11, 1964, 12).