в означеннях
Тлумачення, значення слова «обсмикувати»:

ОБСМИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИКАТИ, обсмикаю, обсмикаєш і обсмичу, обсмичеш, док., перех. і без додатка.

1. Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1950, 44); До кімнати повагом увійшов господар, на ходу обсмикуючи поли піжами (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 433); Підійшла [мати] до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла (Степан Васильченко, II, 1959, 291).

2. Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін.; вирівнювати, поправляти (сіно, солому і т. ін.). Не обсмикуючи, відкидає Ольга снопи вбік і далі ріже серпом пожовкле жито (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 35); І порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує, курчат висиджує (Панас Мирний, I, 1949, 184);
//  Смикаючи, обривати, обскубувати кругом. [Кукса:] А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають, що куделиця, і обсмикають на гнізда! (Марко Кропивницький, I, 1958, 210);  * Образно. Монархістів ми [октябристи] закличем І тоді гуртом обсмичем Надто довгий хвіст, Що свобода розпустила (Володимир Самійленко, I, 1958, 234);
//  рідко. Смикаючи, обдирати, здіймати. Огей відсуває келишок набік, обсмикує, з ковбаси шкуринку.. й поволі їсть (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 218).

3. тільки недок., перен., розм. Різким зауваженням зупиняти, утримувати від яких-небудь небажаних дій.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 582.

Коментарі (0)