ОБСТАВЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ОБСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. обставляться; док.
1. Оточувати себе чим-небудь. * Образно. За річкою, що обставилася стіною темно-зеленого очерету, потяглося нив'я довгими поясами (Панас Мирний, IV, 1955, 316).
2. Заставляти свій будинок, свою квартиру обстановкою: діставати собі меблі.
3. тільки недок., театр. Забезпечуватися всім необхідним для постановки (реквізитом, художнім оформленням і т. ін.). У театрі Суслова п'єса «Талан» обставлялась дуже сумлінно і мала великий успіх серед глядачів (Минуле українського театру, 1953, 98).