ОБСТІБА́ТИ, аю, аєш і ОБСТІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕБНУ́ТИ, стебну, стебнеш, док., перех., розм., рідко. Защіпати на всі застібки; повністю застібати що-небудь. Юрко тихо підходить, обстібує на собі штани схвильовано й зупиняється (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 30); Як надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим та обстебне на собі керсетку, ..то хто втерпить не глянути на неї? (Панас Мирний, IV, 1955, 231).