ОБСУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСУШИ́ТИСЯ, сушуся, сушишся, док.
1. Обсушувати себе, свій одяг. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 80); Люди обігрілися в землянках, обсушилися, спочили (Яків Качура, Вибр., 1953, 375); * Образно. Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі, розтріпані хмари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 69).
2. тільки недок. Пас. до обсушувати.