Словник української мови

ОБСИ́ПАТИСЯ див. обсипа́тися.

ОБСИПА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБСИ́ПАТИСЯ, плюся, плешся; мн. обси́плються; док.

1. Обсипати себе або один одного чим-небудь. Під час спочинку, обмахуючись од духоти, жартуючи, обсипаючись паперовою січкою,.. молодь знову розпливлася по залі (Степан Васильченко, I, 1959, 346);
//  Те саме, що обсипати 1. Жменя піску полетіла на Карпа.. — Не лізь! не обсипайся! — лютував Карпо (Панас Мирний, I, 1954, 250).
♦ Обсипатися (обсипатися) слізьми (сльозами) — дуже плакати. А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, й радіє чогось разом (Марко Вовчок, I, 1955, 269); Стара мама обсипалася слізьми, а Василь мовчав (Василь Стефаник, I, 1949, 97).

2. Руйнуючись по краях, обпадати дрібними частками. Аж обсипалися окопи — такий протяглий гул стояв повсюди (Павло Тичина, II, 1957, 56); В головах [на могилі] стояв цегляний стовп, обмазаний цементом, що вже потріскався від сонця, дощу та вітру і поволі обсипався (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 201); Комишові стріхи обсипались, і кінці лат стирчали з них, як ребра кістяка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368);
//  Сиплючись, осуватися, обвалюватися. По глинястій, мокрій стіні катакомби Земля, обсипаючись, глухо шумить (Микола Бажан, I, 1946, 144); З-під ніг обривались малі й великі камені. Обсипався пісок (Микола Трублаїні, I, 1955, 188).

3. Поступово обпадати (про листя, плоди, цвіт і т. ін.). Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в'янув і обсипавсь (Марко Вовчок, I, 1955, 203); Давно обсипався цвіт з груш і кислиць, і тепер на деревах.. наливалися соком маленькі плоди (Олесь Донченко, IV, 1957, 115);  * Образно. Мордував [Гірчак] молодицю так, що з неї за кілька років краса обсипалась, мов вишневий цвіт від вітру (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 22);
//  Скидати з себе листя, пелюстки, плоди і т. ін. Половина та садів цвіте, Половина обсипається (Українські народні ліричні пісні, 1958, 211); Перестиглий горох обсипається (Колгоспник України, 12, 1961, 11); За другим холодним подихом осені обсипався лапатий багряноквітий клен, а за ним став падати на землю і каштановий лист (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 405).

4. Укриватися, покриватися кругом, по всій поверхні чим-небудь сипким або великою кількістю однорідних предметів. Небо обсипалося зірками.

5. Обкопуватися, оточуватися (валом). Високим валом воно [село] обсипалось (Словник Грінченка).