ОБТЕ́РПІТИ, плю, пиш; мн. обтерплять; док., перех., розм., рідко. Терплячи, зносячи, звикати до чого-небудь; витерпіти, перетерпіти. Швидко все обтерпіла Катерина, і почалось життя на новому місці, при новій оселі (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 191).