в означеннях
Тлумачення, значення слова «обтягати»:

ОБТЯГАТИ, аю, аєш і ОБТЯГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЯГТИ і ОБТЯГНУТИ, тягну, тягнеш; мин. ч. обтяг, ла, ло і обтягнув, ла, ло; док.

1. перех., чим і без додатка. Натягуючи щось і закріплюючи, укривати ним що-небудь з поверхні; обшивати, оббивати (залізом, тканиною і т. ін.). Сідельники обтягали.. дерев'яні колодки, оздоблювали сідла золотими й срібними цвяхами (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 311); Стіни позавішували килимами, ряднами, простирадлами, обтягли шматками небіленого полотна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74);
//  Натягуючи щось, закріплювати його чим-небудь. Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Яків Качура, II, 1958, 73).
 Обтягати (обтягувати, обтягти, обтягнути) бочку — натягати, набивати на бочку обручі. [Барка:] Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? [Демко:] Та відробив же, а це помінився за вигоду обтягнути дві бочки (Марко Кропивницький, II, 1958, 196); Обтягати (обтягувати, обтягти, обтягнути) колесо — натягати, набивати шину на обід колеса.

2. перех. Щільно облягаючи, охоплювати, стягувати з усіх боків (про одяг, взуття і т. ін.). Корніснко стояв біля столу у запилених чоботях з широкими м'якими халявами, які щільно обтягали його товсті старечі литки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308); Він схуд, змарнів, шкіра на обличчі зробилася жовтою і ніби аж просвічувала, обтягуючи виразно випнуті тепер вилиці (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 75); Рожева нова ситцева кофточка.. туго обтягла її повні груди (Андрій Головко, II, 1957, 107).

3. перех. Поправляти верхній одяг, натягуючи його з усіх боків донизу; обсмикувати. Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (Нечуй-Левицький, II, 1956, 104);
//  Розтягати донизу; витягати. На петельці в нього теліпалась карбідка і навкіс обтягувала піджак (Олекса Гуреїв, Паша молодість, 1949, 172); Лазив [Клим] на дерево по груші.., так увесь перед на сорочці обтяг (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 232).

4. неперех., з чого, діал. Обраховувати. — Я тебе не питаюся, чи тобі хто обтягав з платні за теля (Лесь Мартович, Тв., 1954, 250).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 594.

Коментарі (0)