ОБТЯ́ЖЕНО, присл., рідко. Важко, з зусиллям. Аксель підійшла до Огея, і він обтяжено підвівся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 257).
ОБТЯ́ЖЕНО, присл., рідко. Важко, з зусиллям. Аксель підійшла до Огея, і він обтяжено підвівся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 257).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 595.