в означеннях
Тлумачення, значення слова «обтяжений»:

ОБТЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтяжити. Клониться дерево, плодом обтяжене (Іван Франко, XI, 1952, 75); Партизани обтяжені зброєю — у кожного бійця по два автомати або карабіни (Платон Воронько, Казка.., 1957, 74); Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися на свіжім повітрі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Зустріч двох колон, хай навіть пошарпаних, втомлених, обтяжених масою хворих та поранених, якось одразу взаємно посилила, збадьорила людей (Олесь Гончар, II, 1959, 126); Писати.. тоді, коли чоловік перевтомлений і має обтяжену клопотами голову, дуже трудно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 293); Полювання не клеїлось не лише для Перехреста, обтяженого невизнане ним очікуванням продовження розмови (Іван Ле, В снопі.., 1960, 16);  * У порівняннях. Вона стоїть мовчазна, з пониклою головою, наче обтяжена важкими думами (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 57);
//  обтяжено, безос. присудк. сл. — Вас обтяжено нечемним дорученням, і прошу пробачити, що висловлюю своє незадоволення саме вам (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 24); Починає [Ганна] приглядатися до нього [до годинника] ближче. Той самий, що його затямила ще дитиною, що бачила його завжди, коли приїздила з школи додому, але одну вагу обтяжено якоюсь старою заржавілою мутрою (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 595.

Коментарі (0)