ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу, рочиш, док., перех. Те саме, що оторочувати. Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 201).
ОБТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОРОЧИ́ТИ, рочу, рочиш, док., перех. Те саме, що оторочувати. Солонько дереться вище по стовпу, і його сердиті гаки скрегочуть по сосні, обторочуючи її рваними ранами (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 201).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 592.