ОБТОВКТИ́, вчу, вчеш, док., перех.
1. Оббити в ступі лузгу з зерна. Обтовкти просо.
2. розм. Те саме, що оббити 3. Обтовкти стіну; Обтовкти глину.
ОБТОВКТИ́, вчу, вчеш, док., перех.
1. Оббити в ступі лузгу з зерна. Обтовкти просо.
2. розм. Те саме, що оббити 3. Обтовкти стіну; Обтовкти глину.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 592.