ОБТИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБТЕРТИСЯ і ОБІТЕРТИСЯ, обітруся, обітрешся; мин. ч. обтерся, лася, лося; док.
1. Обтирати себе чим-небудь.
Приходять якісь судовії два панки.. Один табаки понюхав,
другий хусточкою обтерся (Марко Вовчок, I, 1955, 202);
//
Стирати з себе що-небудь. * Образно. [Іван:] Як ось
багатир почав за тією дівкою зорити;.. лізе їй у вічі та
й лізе. Дівка плює йому межи очі, а він обітреться та й
знов до неї... (Марко Кропивницький, I, 1958, 83).
2. Стиратися, сходити з чого-небудь від тертя. Довго ще тяглися за ним сині сліди, поки фарба не обтерлася (Іван Франко, IV, 1950, 93); * Образно. Брехня.. не прилипне. А прилипне — висохне і, як глина, обітреться (Юрій Збанацький, Малий, дзвін, 1958, 124).
3. тільки док., перен., розм. Призвичаїтися до якоїсь обстановки, набути навичок поводитися в якому-небудь середовищі; обвикнути. — Сьогодні ми його тільки призначили в комендантськії. Обітреться — буде добрий солдат (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 45).