в означеннях
Тлумачення, значення слова «обурений»:

ОБУРЕНИЙ 1, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обурити 1. Чого шука отся ватага Рабів, обурених на нас? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 265); Покірний син на цей раз не стерпів, ображений і обурений старосвітськими докорами, доводив матері (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 216).

2. у знач. прикм. Сповнений почуття обурення. Мчали обурені юрми, чорні од гніву, грізні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 212); Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент (Степан Васильченко, II, 1959, 364); Обурену розповідь Вакуленка Ірина вислухала, не пропустивши жодного слова (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 597.

Коментарі (0)

ОБУРЕНИЙ 2, а, е, діал. Повалений, зруйнований. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 597.

Коментарі (0)