в означеннях
Тлумачення, значення слова «обурливий»:

ОБУ́РЛИВИЙ, а, е.

1. Який викликає обурення. [Криницька:] Книжка шкідлива, політично дволика.. А просто сказати — обурлива книжка (Іван Микитенко, I, 1957, 396); — Ви своїм обурливим анархізмом підриваєте авторитет райкому (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 509).

2. Який виражає обурення; сповнений обурення. Схвачувався вітер, розносив обурливі слова парубка (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 8); Якась жінка в залі зойкнула, і на адресу гестапівця полетіли обурливі вигуки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 284).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 597.

Коментарі (0)