в означеннях
Тлумачення, значення слова «обутий»:

ОБУ́ТИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обути. Лона, вигідніше сівши в.. кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид (Гнат Хоткевич, I, 1966, 51); А це як прийшов [Юхим], як упав отак, як є, — обутий, вдягнутий, та й як умер (Андрій Головко, II, 1957, 332).

2. у знач. прикм. Забезпечений взуттям. Замуштрували москалі; Нагодовані, обуті І кайданами окуті (Тарас Шевченко, I, 1951, 245).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 598.

Коментарі (0)