в означеннях
Тлумачення, значення слова «обважніти»:

ОБВАЖНІ́ТИ, ію, ієш, док.

1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 410); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151);
//  під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого-небудь. Тяжко звисатиме гілля нових садів під пурпуром і янтарем.. плодів, обважніють виноградні лози під прозорими гронами (Максим Рильський, III, 1956, 27); Яблуні, груші, сливи обважніли від рясних плодів (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 61); Ліс набубнявів, обважнів бурштиновим листом і стояв тепер, похилившись під вагою того мокрого листу (Григорій Епік, Тв., 1958, 425);
//  Стати важким, неповоротким від збільшення вади (про людину, живу істоту). Пан Горленко помітно подався за рік: він якось обважнів, обрязк (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); — Перепілки літають низько, — говорив Шамба, — вгодувались на хлібах, обважніли, і яструбові легко ловити їх (Микола Трублаїні, III, 1956, 22).

2. Втратити здатність невимушено рухатися, нормально дійти, триматися; стати малорухливим, млявим (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.); обм'якнути, розслабитися. Хаквілавіліс упав, як купа сміття — обважнівши, з дивним тріском і шелестом (Юрій Смолич, I, 1958, 94);
//  Стати важким, малорухомим (про частини тіла). Ніякісінька думка не ворушилась в його голові. І тіло наче обважніло і здерев'яніло (Нечуй-Левицький, I, 1956, 566); Голод почав туманити очі. Вони ніяк не могли позбутися сну. Повіки обважніли, їх тяжко було підійняти (Іван Микитенко, II, 1957, 246).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 467.

Коментарі (0)