в означеннях
Тлумачення, значення слова «обвикатися»:

ОБВИКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБВИ́КНУТИСЯ і ОБВИ́КТИСЯ, кнуся, кнешся, док.

1. з чим і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою і аж тоді починали потикатися на шляхи, на станції (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 67); Слухає цей гомін Стасикова мати-переселенка, вона ще не зовсім обвиклася в цих краях (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 148);
//  Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Сергій побрів.. під невисоку, обпалену біля кореня грушу-степівку.. На її вершечку чичекала сорока, але вона не тікала — обвиклась (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 5).

2. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.). В полоття втяглася Оленка, обвиклася (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 141).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 470.

Коментарі (0)