в означеннях
Тлумачення, значення слова «обвиватися»:

ОБВИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБВИТИСЯ, обів'юся, обів'єшся і ОБВИНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Обмотуватися, обплітатися, обкручуватися навколо чого-небудь. Червоний пояс обвивавсь, наче гадюка, кругом тонкого стану (Нечуй-Левицький, II, 1956, 108); Довкола ноги обвилася велика сіра змія (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 177); Круг голови над чистим лобом обвивалися едва ряди тугі коси (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 16);  * Образно. Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і обвився (Панас Мирний, III, 1954, 60); Ще носити мені не минеться І кайданів усяких і мук; Скільки їх за життя обвинеться Коло серця, ярливих гадюк! (Павло Грабовський, I, 1959, 559); Вернулась знов стара любов І знов круг серця обвилася (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 371);
//  перен., рідко. Догоджати в усьому кому-небудь. Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 248);
//  перев. зі сл. шия, стан і т. ін., круг чого, на що, кому. Обіймати кого-небудь. Гордієва рука знов якось несамохіть обвивається круг її стану... (Борис Грінченко, II, 1963, 39); Вона прибігла до нього заплакана і, заставивши припинити роботу, обвилась йому на шию. як хмелина на явір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 265).

2. чим, у що. Замотуватися, закутуватися в що-небудь (тканину, одяг і т. ін.); напинатися, пов'язуватися чимось. Обвинувшися ковдрою та накинувши ще на ковдру все моє мокре убрання, я лежав, дзвонячи зубами (Іван Франко, IV, 1950, 291); Обвились хустинками.

3. перен. Густо обволікатися, обкутуватися з усіх боків (димом, туманом і т. ін.). Маленький похорон звертає в другу вулицю. Чорний хрест обвився сивими цяточками мраки [мряки] (Василь Стефаник, I, 1949, 146);
//  Перейматися (настроєм, почуттям). Уся похолонула [земля], обвинулася.. серпанком мрячного смутку й туги (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 207).

4. тільки недок. Пас. до обвивати.  * Образно. Нема на полях ні жмутків колючого перепеченого негодою дроту, ні лінії окопів; навіть свіжі червоноармійські могили обвиваються сплесками ярої чубатої пшениці (Михайло Стельмах, II, 1962, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 470.

Коментарі (0)