О́ЦЕТ, оцту, чол. Рідина з різким кислим смаком, яка є водним розчином оцтової кислоти і вживається як гостра приправа до їжі, для консервування продуктів і т. ін. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Леся Українка, III, 1952, 635); З відчиненого вікна.. війнуло легеньким запахом оцту (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 383).