в означеннях
Тлумачення, значення слова «очіпок»:

ОЧІ́ПОК, яка, чол.

1. Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Через намітку [на голові] блищав парчевий очіпок з здоровими золотими й червоними квітками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Сиве волосся, що вибивалося з-під очіпка, тепер здавалося ще білішим (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 183);  * Образно. Йому подобається.. знімати снігові очіпки з кілків у тинах (Григорій Тютюнник, Зав'язь, 1966, 38);  * У порівняннях. Хата з хатиною під запрілою соломою, мов з-під зеленого очіпка, дивилась, як сліпий більмами, трьома вікнами через купу гною до повітки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 22).

2. рідко. Те саме, що ковпак 1. Весь кухонний персонал в білих халатах з білими очіпками на голові. Не кухня, а лабораторія (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 833.

Коментарі (1)