О́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до око 1 1. — Лікарі по
очних хворобах кажуть, що очі цілком здорові, а вони весь
час ріжуть і ріжуть, — додала дівчинка (Оксана Іваненко, Вол., очі,
1956, 77);
// Стос. до хвороб очой та їх лікування.
Очних лікарень [до Жовтневої революції] не будували,
і населення продовжувало сліпнути від трахоми та
інших захворювань (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957,
223).
▲ Очна ямка, анат. — заглиблення, в якому
міститься очне яблуко; очна западина. Компреси і
промивання очей зменшують запалення і очищають очні
ямки від гнійних виділень (Лікарські рослини.., 1958, 88);
Очне яблуко, анат. — кулясте тіло, що містить у собі
світлозаломлюючий апарат ока і розгалуження
зорового нерва. Орган зору складається з очного яблука
і допоміжних апаратів: м'язів, слізних залоз, повік з
віями, брів (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 156); Очі у вовків
світяться тому, що дно очних яблук у них всіяне
дрібними кришталиками солі, які відбивають навіть
найслабше світло (Знання та праця, 11. 1971, 32).
2. Який відбувається при особистій зустрічі, при
особистому спілкуванні; протилежне заочний.
Очна ставка — одночасний допит віч-на-віч двох
або кількох осіб для перевірки показань і усунення
суперечностей у них. Пізно ввечері Максима, Володю
й Галю кинули [поліцаї] до критої машини й повезли
на очну ставку (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 274).
3. Признач. для навчання з систематичним відвідуванням занять, пов'язаний з ним; протилежне заочний. Тепер на одинадцяти факультетах [Київського] університету трьома формами навчання (очне, заочне і вечірнє) охоплено понад 10 тисяч студентів (Наука і життя, 8, 1959, 42).