в означеннях
Тлумачення, значення слова «очунювати»:

ОЧУНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧУНЯТИ, яю, яєш, док., розм.

1. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби; одужувати. — Пийте на здоров'ячко та очунюйте, — тихо обізвався отець Харитін (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186); Очунюю потроху, ходжу з палицею по городу, по садочку, спочиваю на старому ліжку (Степан Васильченко, II, 1959, 273); У Драгоманових ніяк не виведеться біда — тільки що очуняв Зоря від кору, тепер заслабла Рада (Леся Українка, V, 1956, 293); — Я лікував його як міг у лісі, ждав, поки очуняє (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 554).

2. Приходити до пам'яті; опритомнювати. Я.. входив до темпу справ, наче очунюючи після довгої млості (Юрій Яновський, II, 1958, 118); Коли Бульба очуняв від удару і глянув на Дністра, козаки вже були на човнах і гребли веслами (Олександр Довженко, I, 1958, 276); Довго була непритомною Вікторія і лише через годину очуняла і застогнала (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 836.

Коментарі (0)