ОДЕ́РЖУВАЧ, а, чол. Той, хто що-небудь одержує. Реакція на переливану кров залежить, при інших однакових умовах, від стану організму одержувача (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 267); Одержувач кореспонденції.
ОДЕ́РЖУВАЧ, а, чол. Той, хто що-небудь одержує. Реакція на переливану кров залежить, при інших однакових умовах, від стану організму одержувача (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 267); Одержувач кореспонденції.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 625.