в означеннях
Тлумачення, значення слова «одкровення»:

ОДКРОВЕ́ННЯ, я, сер., книжн., заст.

1. Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догматами, нібито йшло безпосередньо від бога. Відомо, що древні греки сприймали поетичну творчість як акт несвідомий, як божественне одкровення (Радянське літературознавство, 12, 1968, 15).

2. Щось нове, досі не відоме, щойно відкрите, з'ясоване. Кожен урок в музеї — як одкровення для юних сердець (Радянська Україна, 11.II 1969, 4).

3. Відверта розповідь; сповідь. Роздумування завуча для мене звучали якимось одкровенням з боку Шухновського (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 230).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 631.

Коментарі (0)