ОДНОДЕ́НКА, и, жін.
1. ент. Комаха, що живе дуже короткий час (від кількох годин до кількох днів). Метелик-одноденка.
2. перен. Про щось короткочасне, скороминучо, таке, що має значення, вагу протягом недовгого часу. Українська новелістика в 30-і роки дала велику кількість оповідань, присвячених темі пильності.. Це були штампи авантюрної, кримінальної новели — одноденки з малою напругою ідейно-емоціонального впливу (Радянське літературознавство, З, 1957, 22); Замість наївних плакатних одноденок [для дітей] .., очевидно, потрібні твори, що справді здатні ввійти в юну душу (Літературна Україна, 8.I 1965, 1).