в означеннях
Тлумачення, значення слова «однодвірці»:

ОДНОДВІ́РЦІ, ОДНОДВО́РЦІ, ів, мн. (одн. однодворець, рця, чол.), іст. Окрема група державних селян, проміжна між селянством і дрібномаєтним дворянством, що сформувалася в Росії та на Україні у XVIII ст. з нащадків дрібного служилого люду. Чоловік Калинин, дрібний чиновничок, умер дуже рано. Потім помер і її батько, небагатий однодворець (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 353); Підліщани — однодворці, чиншовики. Своєї власної не мали ані клаптя ні польової, ні навіть городньої землі (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 634.

Коментарі (0)