ОДНОГОЛО́ССЯ, я, сер., муз. Склад музики, в якому існує лише одна мелодія. Що гармонія виходить за межі тільки науки про акорди, особливо виразно відчуваємо в українській музиці, де нерідко двоголосся, паніть одноголосся й окремі ноти не тільки визначають, а, власне, становлять цю гармонію (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 90).