ОДНОКА́ШНИЦЯ, і, жін., розм. Жіночий рід до однокашник. У приймальні її зустріла та ж сама.. кучерява секретарка — однокашниця дитинства (Яків Баш, Надія, 1960, 153); Сиділа [Ганна] і всміхалась до недавніх своїх однокашниць спокійно сяючою, кришталевою усмішкою (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 365).